Психологічні питання виховання характеру

ПСИХОЛОГІЧНІ ПИТАННЯ ВИХОВАННЯ ХАРАКТЕРУ

Перш, ніж говорити про виховання характеру, слід з’ясувати, що означає поняття «характер».
У психології під характером розуміють сукупність індивідуально-своєрідних психічних властивостей особистості, що виявляються в типових умовах і виражаються у властивих їй способах діяльності в подібних умовах. Характер людини виражається у її відношенні до дійсності і виявляється в поведінці та вчинках. Характер взаємопов’язаний з іншими сторонами особистості, зокрема з темпераментом, здібностями, рисами особистості. Взагалі, важко сказати, з якими структурами особистості він не пов'язаний.
З фізіологічної точки зору, характер пов'язаний з утворенням протягом життя в людини динамічних стереотипів, тобто системи нервових зв'язків у корі великих півкуль головного мозку, які виникають під впливом різноманітних подразнень, що діють у певній послідовності та певній системі. Багаторазові повторення таких подразнень спричиняють утворення міцних нервових зв'язків, які потім виявляються дедалі легше та автоматичніше, без особливого нервового напруження. Динамічні стереотипи утворюють фундамент звичних дій, рис характеру, які, як уже зазначалося, здебільшого виявляються мимоволі.
Отже, виходячи з фізіології, характер є результатом формування його в процесі життя, а отже, і виховання.
Аякже стосовно біологічний передумов формування характеру?
З цього приводу, зокрема, І. М. Сєченов стверджував, що в характері людини лише 1/1000 залежить від природи людини і 999/1000 – від навколишнього середовища. Ця теза, безумовно, дискурсивна. Та й сам І. М. Сєченов, мабуть, не надавав саме цим цифрам особливого значення. Проте він очевидно правий у тому, що соціальні фактори в формуванні характеру відіграють значно більш важливу роль, ніж біологічні.
Люди народжуються з різними особливостями функціонування головного мозку, що зумовлюється типом