Співвідношення понять власник, роботодавець

Точне і уніфіковане вживання в законодавстві понять і категорій, які позначають певні правові явища чи процеси, є необхідною умовою правильного тлумачення і застосування норм права і   трудове право не є винятком. Потреба у визначенні співвідношення понять “роботодавець”, “власник або уповноважений ним орган”, “підприємство, установа, організація або фізична особа” зумовлена тим, що ці категорії застосовуються законодавцем паралельно в різних нормах трудового права для позначення однієї із сторін трудових правовідносин. Кодекс законів про працю (далі КЗпП) оперує поняттями “власник або уповноважений ним орган” та “підприємство, установа, організація або фізична особа”.
Разом з тим до   термінології   вітчизняного законодавства входить і поняття "роботодавець", об'єднуюче двох названих суб'єктів ( напр., п. 4 ст. 18 Закону "Про зайнятість населення"; п. І постанови Кабінету Міністрів України "Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору". Термін "роботодавець" широко вживається в Законі "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності").У практиці міжнародно-правового регулювання трудових відносин вжиття поняття "роботодавець" являється звичайним.
Поняття “підприємство, установа, організація або фізична особа” є збірним і може, на мою думку, охарактеризувати коло суб’єктів, що охоплюється суміжним терміном “роботодавець”. Щодо фізичної особи, яка виступає роботодавцем якихось