Альтернативні способи вирішення публічно правових спорів

альтернативно
C. Демків
Науковий керівник – Н. В. Лесько


АЛЬТЕРНАТИВНІ СПОСОБИ ВИРІШЕННЯ ПУБЛІЧНО ПРАВОВИХ СПОРІВ

  Відповідно до ст.124 Конституції України право на забезпечення судового захисту здійснюється Конституційним Судом та судами загальної юрисдикції. Але захист порушених прав та законних інтересів можливий в Україні і іншими способами. Такі форми вирішення справ, у противагу державним, прийнято називати «недержавними формами вирішення конфліктів» [1, с.3], або «альтернативним вирішенням спорів».
  Альтернативне врегулювання спорів   — це група процесів, за допомогою яких вирішуються спори і конфлікти без звернення до формальної системи судочинства.
  Потрібно сказати що, за ознакою самостійності альтернативні способи   розрізняють самостійні, або основні (переговори, претензійний порядок, медіація, третейський розгляд), та комбіновані, або комплексні (медіація - арбітраж, міні-суд, омбудсмен), способи альтернативного вирішення спорів [2 ст. 121].
  Розглядаючи цю тему мені найбільш актуальними здалися саме такі шляхи:
  Медіація – це процес переговорів щодо вирішення спірного питання, до якого залучається нейтральна третя сторона – медіатор, яка проводить цей переговорний процес, вислуховує аргументацію сторін з приводу суті спору й активно допомагає їм зрозуміти власні інтереси, оцінити можливість компромісів і самостійно прийняти рішення, що задовольнило б їх   [3, ст. 65].
  Статистика підтверджує, що угоди, досягнуті в результаті медіації, виконуються набагато сумлінніше, ніж судові рішення. До того ж, якщо сторона не задоволена результатами медіації, ніщо не перешкоджає їй звернутися до суду або повернутися до судового розгляду [4].
  Арбітраж – це процес, у ході якого дві сторони зустрічаються в присутності нейтральної третьої особи, яка є спеціально