Особистості 7 клас

[pic] |Олег

(882-912) |Київський князь. Походив з норманів. З 879 князував у Новгороді, де за літописними даними, після смерті Рюрика був вихователем і правителем при малолітньому Ігорі. 882 Олег разом з великою дружиною оволодів Смоленськом та Любичем, а тоді, вбивши київських князів Аскольда і Діра, захопив Київ.
Внутрішня політика: розпочав правління зі створення у племінних князівствах опорних пунктів центральної влади і визначення порядку стягнення з них данини; іменувався титулом «Великий князь руський» та з цього часу бере початок династія Рюриковичей.
Зовнішня політика: підпорядкував Києву східнослов’янські племінні князівства: деревлян, сіверян, радимичів, словенів і кривичів; досяг згоди і про союзницькі відносини з білими хорватами, тиверцями і волинянами; здійснив кілька походів на південно-західне узбережжя Каспійського моря проти Арабського халіфату, збільшив територію своєї держави за рахунок племен неслов’янського походження (меря, весь, чудь); уклав мирну угоду з варягами, у наслідок якої Київські князі протягом тривалого часу залучали до своїх воєнних походів варязькі дружини; організував опір угорським племенам, які у 893-896 рр. пройшли повз Києва, подолали Карпатські гори і переселилися у Середнє Подунав’я. Здійснив два переможні морські походи на Константинополь 907-911 рр.; домігся від Візантії вигідного для Русі мирного договору (911 рік). Взяв у візантійського імператора велику контрибуцію (48 тис. гривнів золота) і заключив вигідний для Русі торговельний та політичний договір   з Візантійською імперією. Цей договір складався з 15 статей і передбачав встановлення дружніх зв’язків між обома державами та безмитну торгівлю з Візантією; руські купці мали право жити у передмісті Константинополя протягом 6 місяців; виходити до міста групами по 50 чол. без зброї і в супроводі візантійських чиновників; русичі отримували право служити в імператорському війську; визначався порядок викупу полонених та ін. Правив на Русі від імені сина Рюрика Ігоря | |
|[pic]                                             |Ігор Святославович             |Новгород-сіверський князь (з 1178) і князь чернігівський (1198). Син               |
|                                                 |( герой «Слово о полку         |чернігівського князя Святослава Ольговича. 1169 брав участь у поході Андрія       |
|                                                 |Ігоревім)                       |Боголюбського на Київ. 1174 розбив орди половецьких ханів Кончака і Коб'яка під   |
|                                                 |(1151-1202)                     |Переяславом. Після смерті брата Олега княжив у Новгород-Сіверському. Брав участь в|
|                                                 |                               |міжусобній боротьбі за великокнязівський престол. 1183 здійснив вдалий похід проти|
|                                                 |                               |половців. 1185 організував спільно з братами новий похід проти половців.           |
|                                                 |                               |Князівські дружини зазнали поразки від орди половецького хана Кончака, а сам Ігор |
|                                                 |                               |потрапив у полон, з якого потім зумів утекти. Похід Ігоря Святославича на половців|
|                                                 |                               |став сюжетною основою «Слова о полку Ігоревім».                                   |
|[pic]                                             | Ольга                         |Помстилась за загибель чоловіка жорстокою розправою бл. 945 р. над деревлянами,   |
|                                                 |945-967 — дружина князя Ігоря ,|які його вбили. Правила Руссю в роки неповноліття свого сина Святослава. Хрещена   |
|                                                 |київська княгиня, канонізована |Оленою.                                                                           |
|                                                 |Православною Церквою.           |Внутрішня