Порівняльна характеристика основних елементів валютної системи

На фундаменті валютних відносин формується валютна система — форма організації і регулювання валютних відносин, що склалася історично і закріплена національним законодавством та міждержавними угодами. Розрізняють національну, світову і міжнародну (регіональну) валютну систему.
Основою розвитку міжнародної валютної системи є інтернаціоналізація продуктивних сил, міжнародний поділ праці, формування інтернаціонального господарського механізму та інтегрованих форм власності. Ці процеси, у свою чергу, визначаються дією об'єктивних економічних законів у межах світового господарства. Міжнародні валютні відносини справляють при цьому активний зворотний вплив на розвиток названих елементів світової економічної системи, зокрема на зовнішню торгівлю, формування й еволюцію міжнародного ринку капіталів, робочої сили, інтелектуальної власності тощо.
Національна валютна система — це державно-правова форма організації валютних відносин даної країни з іншими країнами та міждержавними фінансовими інститутами, за допомогою яких здійснюють міжнародні кредитно-розрахункові операції, формуються та використовуються валютні резерви країни.
Основні елементи національної валютної системи показано у лівій частині табл. 1.
До складу національних валютних систем входять відповідні інфраструктурні ланки: банки, парабанківські установи, біржі, органи валютного регулювання і контролю та інші інститути.
У процесі глобалізації економічних зв'язків між країнами відбувається взаємна інтеграція національних валютних систем у міжнародні (регіональні) та світову валютну систему. Функціональні відмінності між ними поступово зникають (табл. 1).
Світова валютна система — форма організації валютних відносин між усіма чи переважно більшістю країн світу, закріплена комплексом міжнародних угод та правил.
Таблиця 1.
Порівняльна характеристика основних елементів валютної системи

Національна валютна