Філософія дитинства у педагогічній праці Марії Монтесорі

ВСТУП
І. БІОГРАФІЯ МАРІЇ МОНТЕССОРІ………………………………………….3
ІІ. САМОВИХОВАННЯ, САМОНАВЧАННЯ, САМОРОЗВИТОК………....5
2.1 Центр системи – дитина…………………………………………………….7
2.2 Періоди розвитку…………………………………………………………....9
ІІІ. САМОСТІЙНІСТЬ І ТВОРЧІСТЬ…………………………………………15
3.1 Розвиваючі матеріали, дії, вправи…………………………………………23
3.2 Заповіді Марії Монтессорі………………………………………………....26
ВИСНОВОК
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Система Марії Монтессорі, що користується світовим визнанням і одержала широке поширення – чудовий приклад ефективної практичної реалізації ідей вільного виховання, потужної гуманістично орієнтованої педагогічної течії, яка виникла в Європі та Америці на рубежі ХІХ – ХХ століття.
        Ось уже майже століття ім’я Марії Монтессорі (1870 - 1952) – психіатра і психолога, досвідченого дитячого лікаря і філософа, невтомного вченого-дослідника і пристрасного подвижника нових гуманістичних ідей приковує до себе неослабну увагу громадськості, причому не тільки педагогічної. Їй присвячені десятки книг і сотні статей на більшості мов світу. Педагогікою Монтессорі захоплюються, в ній розчаровуються, її застосовують і відкидають, розбирають на дрібні складові і намагаються охопити її структуру в цілому. Але головне – це відсутність байдужості, вона не покривається архівним пилом, як це часто трапляється з багатьма зовні абсолютно вірними педагогічними системами.
        Чарівна, як дитинство, педагогіка Монтессорі, увірвавшись в ХХ століття, продовжує свій власний шлях, залучаючи до свого шлейфу все більшу кількість країн, вчителів, дітей. Це відбувається тому, що такого органічного сплаву різних знань про людину, які дають наука і філософія, релігія і мистецтво, синтезовані Марією Монтессорі в цілісну «педагогічну антропологію», до того ж оснащену тонким дидактичним